Годувати грудьми чи давати з пляшечки? - Звіт про досвід

Будучи майбутньою мамою, ви завжди чуєте, що грудне молоко — найкраща їжа для вашої дитини, а грудне вигодовування — найкращий спосіб вгамувати голод вашої дитини. Само собою зрозуміло, що більшість майбутніх мам знають, що вони обов'язково будуть годувати грудьми. Але що, якщо це не спрацює? Якщо це викликає біль і просто не працює? У цій статті я хотів би поділитися своїм досвідом щодо « грудного вигодовування » та переконати інших матерів, що давати дитину з пляшечки так само добре, як і любити.

Дуже важливо, щоб матері не втрачали з уваги себе та свої потреби. Грудне вигодовування чи вигодовування з пляшечки , чи поєднання обох – найважливіше, щоб мати та дитина відчували себе в безпеці та коханні, адже це є основою щасливого та здорового розвитку.

Також важливо, щоб матері не відчували себе винними, якщо грудне вигодовування не приносить належного результату. Будь-яке рішення, прийняте в інтересах матері та дитини, є правильним. Давайте разом створимо сприятливе та вільне від суджень середовище, де всі матері відчуватимуть себе вповноваженими здійснити власну унікальну подорож через материнство.

У світі, який характеризується високими очікуваннями та ідеалами, ми повинні дати матерям простір жити власною реальністю та приймати рішення, які є найкращими для них та їхніх родин.

Коли я була вагітна нашим першим сином, я, звичайно, заздалегідь багато читала на тему «дитина», а також читала на тему « грудне вигодовування », і насправді було зрозуміло, що я буду годувати нашого сина грудьми. Потім у нас народився синочок і з першого разу ми його одягнули не вийшло. Було перше розчарування, а також смуток, бо не вийшло. Не так, як завжди бачиш у фільмах... Що ж, мабуть, це спрацює, коли ти його одягнеш наступного разу, — подумав я. Але навіть тоді він просто не хотів нормально працювати. Мені було неймовірно боляче, а наш син був неймовірно голодним. Різноманітні акушерки та медсестри, які постійно зупинялися біля лікарняної палати, давали мені поради, кожна з яких мала свою підказку. У якийсь момент я був невпевнений і не знав, як насправді це зробити правильно. Мене відправляли качати знову і знову, навіть вночі. Ось я сиділа на стільці, переді мною в ліжечку наш син і плакав, бо був голодний. У той момент я не могла цього витримати, тому що була підключена до молоковідсмоктувача і була абсолютно невлаштована. Відкачування теж не спрацювало. Моя сусідка по кімнаті, яка годувала доньку грудьми, щоразу запитувала: «Знову не працює?» – Ні… Не спрацювало. І кожного разу мені було незручно, коли мене питали, і я мусив похитати головою й сказати «ні». Вдома теж не все пішло добре. Я сидів і пробував. Я також пробувала ручну помпу, мій чоловік навіть проїжджав кілометри, щоб купити електричну помпу... Біль був нестерпним, але я хотів мати найкраще грудне молоко для мого сина. Щитки для сосків, охолодження, намазування... Реально все пробувала. У мене боліли груди, я сиділа вночі на кріслі і намагалася накачатися, але майже нічого не виходило. Розчарування зростало і зростало, смуток і злість через те, що я не міг цього зробити, ставали все більшими і більшими. Я плакав, я був злий, мені було погано. Погано синові.

Зрештою ми перейшли на готове молоко. Купили пляшки, дистилятор, а мій смуток поки що залишився. Після чотирьох тижнів і певної відстані я знову спробувала годувати грудьми з новим ентузіазмом. Але моє розчарування швидко повернулося, тому що знову стало дуже боляче, і це просто не спрацювало. Моя голова тепер була надто жорсткою. Тому я повністю віддала годування з пляшечки. Наш син сприйняв це дуже добре з самого початку і ріс і ріс. Він виріс великим і сильним і без молока матері. Перевага для нас була в тому, що тато теж міг дати пляшку . Ми могли по черзі.

Коли я була вагітна нашим другим сином, було зрозуміло з самого початку: я не буду годувати грудьми. Я не хочу знову переживати ці негативні почуття. І коли у нас народився другий син, він теж дуже добре сприйняв пляшку. Але мені спала на думку: чому б мені знову не спробувати годувати грудьми? Може цього разу вийде?! Без жодного стресу. Я спробувала це і одразу відчула тодішній біль і сказала собі, що наш другий син теж буде рости з пляшкою, і я повністю віддалася ідеї пляшки. І цього разу я була набагато спокійнішою як мама, тому що не напружувалася. Тому що я подружився з пляшкою з самого початку. Бо дарувати пляшку – це теж любов, і як приємно, коли тато вночі бере пляшку, а ти знову можеш закрити очі.

Дорогі матусі, не переживайте. Якщо не працює, то не працює. Я знаю, що розчарування велике, а також розчарування. Але головне, що малюк почувається добре, росте і стає великим. Неважливо, з грудним молоком чи з готовим молоком ! Обидва хороші і обидва правильні!